Військовий стан в країні диктує нові норми життя. Навіть у важливі державні свята ми поєднуємо святковість та урочистість з усвідомленням і подякою тим, завдяки кому ми можемо святкувати. Особливо тим, хто за нашу свободу поклав своє життя.
АВТОР
Анастасія КОПИШИНСЬКА
РУБРИКА
Пам’ятаємо
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
26 серпня 2024 р.
24 серпня в День Незалежності України на фасадах Коростенських міських ліцеїв №4 та №9 встановили меморіальні дошки колишнім учням цих закладів – військовим Олександру Махачеку та Олегу Чорноморцю, які загинули в боях з російськими окупантами.
Колишній учень ліцею №4 (тоді ще школи) Олександр Ярославович народився 15 липня 1972 року в Коростені. Знайомі пам’ятають його завжди веселим, усміхненим. Він найбільше любив гратись солдатиками і читати книжки. Армія була сенсом його життя, він марив військовою службою і зробив усе, щоб досягнути мети. Але, на превеликий жаль, 30 травня 2022 року під час артилерійського обстрілу у районі траси Лисичанськ – Бахмут життя молодого полковника обірвалося через потрапляння снаряду у землянку, в якій він перебував.
– Дуже дякую вам за те, що прийшли вшанувати пам’ять мого сина, – сказала на мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки матір загиблого військовослужбовця Зоя Кирилівна, і додала: – Важко мамі говорити, що її сина нема, але надіюся, що його смерть буде тим, що допоможе комусь повернутися з цієї війни.
Не менше Зоя Кирилівна переживає за свого молодшого сина та онука, які нині теж захищають кордони України.
Того ж дня на фасаді ліцею №9 відкрили меморіальну дошку майору Олегу Чорноморцю.
Олег Васильович народився в Коростені 25 квітня 1965 року. У 1986 році закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Служив на території Німеччини, де командував самохідною артилерійською батареєю калібру 122 мм. У 1990 році звільнився у званні старшого лейтенанта, працював на залізниці в Коростені.
На початку повномасштабного вторгнення разом зі своїм батальйоном перебував на Маріупольському напрямку. Там, в боях під Зачатівкою, 9 березня 2022 року він віддав наказ скерувати вогонь по найбільшому скупченню ворога. Як виявилося потім, скерував вогонь майор не лише на окупантів, а й на себе. Героїчно рятуючи життя побратимів, Олег Чорноморець загинув.
За указами президента України Олександру Махачеку та Олегу Чорноморцю посмертно присвоїли звання Героїв України.
В 33-ю річницю незалежності нашої Батьківщини кожного свідомого громадянина проймає урочиста гордість за те, що він є частиною великої та мужньої країни. І разом з тим приходить невимовний біль та жахлива туга за тими, хто в усі роки, десятиліття та століття виборював цю незалежність найдорожчим – своїм життям. Цінуймо та допомагаймо воїнам наших ЗСУ, що нині тримають рубіж. Пам’ятаймо всіх тих, хто вже не з нами.
