27 жовтня, у День української писемності та мови, відбувся Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – 2026. Об 11:00 українці з різних куточків країни та світу сіли за аркуші, щоб написати авторський текст «Лист, який не закінчується». Коростенці також долучилися до Радіодиктанту. Бажаючі зібралися в міській центральній бібліотеці та Центрі професійного розвитку педагогічних працівників, а також в інших місцях.

АВТОР
Влада МАРТИНОВИЧ
РУБРИКА
Актуально
Дата публікації
27 жовтня 2026 р.
Автором цьогорічного тексту став письменник і ветеран Артур Дронь. У ньому він звернувся до теми спілкування між близькими людьми в умовах війни. Автор прагнув передати досвід, зрозумілий багатьом українцям, – важливість розмов із тими, хто дорогий, навіть коли відстань і обставини розділяють.
«Навіть коли людей розділяє велика відстань держави та лінія фронту, для радіодиктанту це потрібно було якось поєднати – написати текст, який буде водночас для всіх, але, що вкрай суттєво, для кожного окремо. Значуща розмова з дуже важливою людиною, і в цій розмові немає кінця», – зазначив Артур Дронь у прямому етері з нагоди Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Цьогоріч уперше текст Радіодиктанту читав дует. До нього увійшли вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Саме їхні голоси супроводжували учасників під час написання диктанту.
«Коли традиція написання Всеукраїнського радіодиктанту тільки починалася, можливо, ще не до кінця розуміли її важливість. Проте сьогодні, коли країна потребує об’єднання навколо чогось спільного, радіодиктант стає важливою традицією єднання», – зазначила заступниця міського голови Наталія Чижевська.
Щороку до Радіодиктанту долучаються люди різного віку – незалежно від того, де вони перебувають: в Україні чи за її межами. На певний час усіх об’єднує спільна справа – написання тексту українською мовою.
Слова мають особливе значення для кожного. Для когось це рідна земля, для когось – кохання, родина чи спогади про близьких. Саме через такі особисті сенси мова допомагає висловити найважливіше, а розмова з дорогою людиною може тривати навіть тоді, коли між людьми лежать відстань і війна. Ця думка й стала основою цьогорічного тексту «Лист, який не закінчується».