Сьогодні, 2 грудня, на базі Коростенського міського ліцею №9 пройшла публічна консультація з питань впровадження реформи профільної середньої освіти на рівні Коростенської громади за участі депутатів міської ради, директорів усіх навчальних закладів громади, представників батьківського комітету та експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

АВТОР
Тетяна КОВАЛЬОВА
РУБРИКА
Актуально
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
2 грудня 2025 р.
На початку обговорення до всіх присутніх звернулася начальниця відділу освіти Алла Краснокутська:
«Відповідно законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти до 2029 року по нашій Україні ще з 2017 року розпочато системну реформу загальної середньої освіти. Одним з напрямків реформування є створення спроможної мережі для забезпечення організації профільної загальної середньої освіти».
За її словами прикінцевими положеннями ЗУ «Про повну загальну середню освіту» органам обласної державної адміністрації було доведено доручення щодо формування мережі обслуговування загальної середньої освіти на території обслуговування.
«За результатами всіх обговорень, які ми з вами почали проводити з початку 2024 року, рішенням 33 сесії VIII скликання Коростенської міської ради 23 травня 2024 року було затверджено план трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Коростенської громади. Відповідно до плану трансформації на території нашої громади визначено два заклади, які будуть забезпечувати на рівні державного стандарту профільну загальну середню освіту – це ліцеї №4 та №11», – зазначила Алла Володимирівна.
Зокрема ознайомчу публічну консультацію стосовно тих викликів сьогодення, з якими стикнулися наразі заклади освіти громади, а саме впровадження реформи профільної середньої освіти, для присутніх провели представники швейцарсько-українського проєкту DECIDE – заступниця керівника Офісу впровадження Нової української школи Антоніна Макаревич, експерти Юрій Орел, Алла Бондар і Олена Гуленко.
Першим слово мав Юрій Орел, який зазначив, що вони підготували три блоки, під час кожного з яких його колеги зупиняться на питаннях безпосередньо змісту реформи, що їй передувало, на якому етапі ми зараз, що нас очікує найближчим часом та що очікує в першу чергу учнів закладів загальної середньої освіти громади починаючи з 1 вересня 2026 року, а особливо 2027 року. Під час другої частини розглянули питання, які стосуються нової освітньої програми, яка буде актуальна для академічних ліцеїв, а також можливості муніципального співробітництва, юридичні питання, пов’язані з реформуванням закладів освіти тощо.

«Одне з питань, яке нам часто задають – чому реформа старшої профільної школи стартує саме з 1 вересня 2027 року? Насамперед варто нагадати, що не можна цю реформу розглядати окремо від реформи Нової української школи. Це є невід’ємна складова цієї реформи, яка розпочалася ще в 2017 році, вона має ті самі 8 компонентів, що і реформа НУШ. І ось цей шлях, який по суті ми вже пройшли з 2017 року, коли відбулось пілотування НУШ, нового змісту освіти, у 2018 році був запуск НУШ в початковій школі, тоді як у п’ятих класах з 2022 року. Відразу зазначу, що є певні моменти із впровадженням будь-якої реформи, під час якої можливе коригування, внесення змін – це цілком нормальний процес», – зауважила експертка швейцарсько-українського проєкту DECIDE Алла Бондар.
Також, як вона додала, з 1 вересня 2027 року розпочинається повноцінний запуск Нової української школи в старшій школі, тож в 2030 році очікуємо на перший випуск дітей, які йшли навчатися в одинадцятирічну школу. Тому кожен заклад, який є ліцеєм, має проаналізувати та врахувати свої можливості.
Важливим питанням є те, чому учні, які зараз навчаються в 9-х класах за старою програмою, з 1 вересня 2026 року вже мають йти у ті заклади, які потрапляють в мережу академічних ліцеїв? Відповідь на це питання також надала Алла Бондар.
«Найголовнішою причиною цього на сьогоднішній день є те, що до 1 вересня 2027 року (це прикінцеві положення Закону України «Про повну загальну середню освіту») засновники закладів, тобто органи місцевого самоврядування, мають привести у відповідність установчі документи закладів загальної середньої освіти. Що це означає простими словами: ті заклади, які не будуть затверджені в мережі академічних ліцеїв, трансформуються з 1 вересня 2027 року в гімназії. Тоді як гімназія видати документ про повну загальну середню освіту не може».
Як вона також додала, станом на 1 вересня 2026 року в тих ліцеях, які не будуть академічними ліцеями, залишиться 11 клас, який завершать діти за старою програмою, а діти, які закінчують 9-й клас і йдуть до 10-го мають обрати один з двох закладів, які визначені академічними ліцеями (тобто №4 та №11) для того, щоб їм видали свідоцтво.
Заступниця керівника Офісу впровадження Нової української школи Антоніна Макаревич ознайомила присутніх з інформацією стосовно того, як буде організовано освітній процес в академічних ліцеях з 1 вересня 2027 року – тобто як діти навчатимуться протягом цих трьох років. Доповідала вона і з низки інших важливих питань, що стосуються освітньої сфери як ліцеїв, так і гімназій.