У Коростені 28 листопада відбулася важлива подія для наукової та культурної спільноти – Всеукраїнська науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Коростенщини: дослідження, збереження, популяризація». У конференцзалі палацу культури імені Тараса Шевченка зібралися науковці, краєзнавці, представники місцевої громади та культурні діячі, об’єднані прагненням зберегти багатий спадок Полісся.
АВТОР
Валерія БАРАНОВСЬКА
РУБРИКА
Актуально
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
28 листопада 2024 р.
У рамках конференції учасники обговорили результати археологічних, етнографічних та історичних досліджень регіону, а також виклики, пов’язані із захистом спадщини від техногенних катастроф.
Міський голова Володимир Москаленко наголосив, що дослідження історико-культурної спадщини регіону активно проводяться останні 20 років. За його словами, саме завдяки цим напрацюванням у 2005 році Верховна Рада України прийняла рішення про рік затвердження міста Коростеня.
«Древлянський край був мало вивчений ще 30 років тому, але зараз це одна з найбільш досліджених територій. Ми продовжуємо роботу, щоб відкривати нові сторінки нашої історії», – зазначив мер Коростеня.
Начальник управління культури та туризму Житомирської ОВА Анатолій Душко закликав підтримувати місцевих краєзнавців і дослідників, сприяти публікації їхніх праць. Він підкреслив, що збереження ідентичності та популяризація історичних знань є важливими для майбутніх поколінь.
«Північні райони, зокрема Коростенщина, надзвичайно багаті своєю культурною спадщиною і це потрібно не просто зберігати, а проводити велику дослідницьку роботу, щоб ці плями, які є в нашій історії, ми компенсували новими відкриттями», – підкреслив Душко.
Конференція стала майданчиком для презентації унікальних досліджень. Так, учасники мали змогу ознайомитися з доповідями про праці дослідника традиційної народної культури краю Никанора Дмитрука та про традиційні моделі поведінки в українській сім’ї. Неабиякий інтерес викликала доповідь Ростислава Омеляшка про постчорнобильське дослідження народної культури Українського Полісся, адже саме під час цих експедицій було зібрано унікальні дані про традиції, що поступово зникають.
З особливим захопленням слухачі сприйняли виступ місцевого краєзнавця Володимира Лукашенка про Заушанську шляхту на Коростенщині як своєрідний прошарок населення України XIV-XVIII століть. Не менш цікавими виявилися також доповіді про специфіку весняної обрядовості Коростенщини та про оказіональні обряди під час посухи у регіоні.
Конференція не лише підбила підсумки багаторічних досліджень, а й окреслила нові вектори роботи. Збереження історико-культурної спадщини – це виклик, що вимагає об’єднаних зусиль науковців, влади та громади. На тлі сучасних випробувань, які переживає Україна, такі заходи вкотре доводять те, що наша історія та культура мають неабияке суспільне значення та незламну силу.
