Берегиня Дендропарку приєдналася до написання радіодиктанту

До пенсії Марія Іванівна проживала в селі Ушомир Коростенського району, де працювала вчителькою української мови та літератури у середній школі. Її досі згадують як взірець мудрості, патріотизму та любові до рідного слова.  Проте у 1995 році для того, аби підтримати родинну справу,  пані Марія  залишила свій будинок, де мешкала з чоловіком, та переїхала до похилої дідусевої хатинки у Ходаки, збудованої ще у 1928 році.

«Я пишаюся тим, що зроду-віку любила українське. Батьки мене виховали так, щоб лише добро людям чинити, я намагаюся робити це по сьогоднішній день. Краще собі відмовлю, але туди, де відчуваю,що є потреба, поділюся», – розповіла Марія Потопальська.

Наразі жінка вже майже не ходить, за нею доглядає її племінник та сестра Людмила, яка приїздить із сусіднього села.

«У родині їх було троє, але потім батько загинув і мати одружилася із новим чоловіком, моїм батьком, тож нас стало шестеро. Марія має світлий розум і пам’ять, але попри все пишається тим, що проживає у садибі дідуся. Я б хотіла забрати їх із племінником на зиму до себе, але сестра відмовляється, не хоче покидати своєї домівки, бо планує дожити тут до ста», – зазначила сестра Людмила Дідківська.

Марія Іванівна поділилася із присутніми тим, наскільки сильно вона любить читати, особливо цікавиться молодими письменниками, але, на жаль, не має змогу дістати їхні книжки.

Пані Марія додала, що до неї часто приходять гості,  телефонують колишні учні та добрі люди. Проте найбільше жінку турбує те, що вона не може довідатися про події, які відбуваються у районі та безпосередньо у Коростені.

До написання цьогорічного диктанту, який мав назву «Магія голосу»,  Марія Іванівна ретельно підготувалася. Вона мала при собі книгу авторки диктанту Оксани Забужко, яку не дочитала ще до кінця, адже та велика за розміром і досить тяжка, а руки берегині вже не тримають.

Племінник увімкнув радіо, на якому пані Марія дізнається актуальні новини, адже газет стало набагато менше, а телевізор не працює. Як тільки Павло Вишебаба почав читати текст, старенька, незважаючи на проблеми зі слухом, взялася за ручку. До речі, у Марії Іванівни навіть є власна колекція минулорічних радіодиктанів, які вона писала.

Разом із Марією сьогодні диктант писали її сестра Людмила, представниця Червоного Хреста та психолог центру життєстійкості, які завітали до жінки із гостинцями.

Берегиня Дендропарку зізналася, що писати диктант було нелегко, адже не всі слова було чути та й не все встигала записати. Проте жінка взяла текст сестри, який планує перечитати і дописати ті речення, що не встигла сама.

«Диктант був дуже цікавий і корисний. Я думаю, що моє покоління зрозуміє його сенс. Адже нас завжди вважали, що ми ніщо, але насправді ми патріоти своєї вітчизни ще з давніх-давен. Саме це автор і хотіла підкреслити. На жаль, я не все розібрала, але переконана, що цьогорічний диктант – це настанова для всіх, що треба пам’ятати, що ми українці. Справжніх патріотів в нас дуже багато», – поділилася враженнями від диктанту Марія Потопальська.

Не лишилася пані Марія байдужою і до сучасних подій в Україні. Від своєї пенсії вона неодноразово допомагала українським захисникам, передаючи мед, сушені фрукти та інші продукти. Вона з надією говорить про перемогу і мріє дожити до того дня, коли над Україною буде  мирне небо.

«Я мрію дожити до перемоги», – наголосила Марія Іванівна.