У міському Палаці культури презентували традиційні страви Житомирщини

– Перш за все, варто зауважити, що культурна спадщина кожного народу – це не лише кількість успадкованих матеріальних та нематеріальних цінностей від попередніх поколінь. Це джерело, життя з якого бере кожен народ, кожна нація для того, щоби мати свою самоідентифікацію, особливість і самобутність, – каже заступник начальника відділу культури і туризму, модератор навчально-практичного семінару Лариса Бондар.

Цікавим фактом є те, що на Міжнародному рівні до нематеріальної культурної спадщини занесено 5 елементів: петриківський розпис (у 2013 році), козацькі пісні Дніпропетровщини (2016 р.), традиція косівської мальованої кераміки (2015 р.), орьнек (національний кримськотатарський орнамент) (2021 р.) та культура приготування українського борщу (2022 р.).

– Згодом на державному рівні формується національний перелік. Станом на грудень 2023 року до національного переліку було внесено 88 елементів нематеріальної культурної спадщини, – продовжила Лариса Бондар.

Однак, нематеріальна культурна спадщина дуже вразлива і потребує охорони. Основним міжнародним договором, що визначає і захищає культурну спадщину, є Конвенція ЮНЕСКО. В Україні, крім Конвенції, захист нематеріальної культурної спадщини забезпечується Конституцією України і Законом України «Про охорону нематеріальної культурної спадщини».

І, хоча, майже за увесь час існування української держави, нашу культурну спадщину намагаються знищити, нікому не вдається цього зробити. Адже Україна – могутня держава, яка має багату історію розвитку і становлення та ще більше культурних надбань, традицій, обрядів тощо, які крізь роки передавалися з покоління в покоління.

– Є певний алгоритм виявлення, документування, пошуку цієї спадщини. І є люди, які займаються цими дослідженнями. А саме з 3 по 11 жовтня 2023 року на території Коростенської громади відбулася комплексна історико-етнографічна експедиція Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Як виявилося, у нас на Поліссі ще можна відшукати архаїчні елементи в усіх сферах громадсько-побутового життя. Експедиція відвідала населенні пункти Берестовець, Бехи, Васьковичі, Дідковичі, Михайлівку, Новаки та Ходаки. І, я так думаю, що вони знайшли те, що шукали, – зазначила модератор семінару Лариса Бондар.

Детальніше про проходження експедиції та, зокрема, нашу місцеву нематеріальну культурну спадщину присутнім розповів заступник директора з наукової роботи Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, кандидат історичних наук Олександр Васянович.

Як зазначив пан Олександр, експедиція, яка працювала минулого року, вийшла за межі Коростенської громади і працювала в інших громадах, в тому числі і в Ушомирській, тоді як досліджувалися різні напрями матеріальної та духовної культури. Цього року фахівці планують повторити виїзну експедицію, але за іншими темами.

Далі Олександр Васянович продемонстрував презентацію про шляхетські килими Коростенщини, які можуть бути елементом нематеріальної культурної спадщини. Окрема увага була приділена орнаментам, які зображувалися в той час на килимах (кожен з них мав певне значення). І якщо раніше Коростенщина славилася своїм різноманіттям килимів, то зараз славиться дерунами, що є гастроспадщиною нашої держави.

На заході були присутні також міський голова Володимир Москаленко, заступник міського голови Наталія Чижевська та представники будинків культури Коростенської громади.

– Наразі йде війна не просто з російським фашизмом, йде війна за духовну спадщину, культуру, яку росія нахабно хоче собі присвоїти. І тому ми сьогодні тут зібралися, аби доказати, показати, підняти ці колосальні пласти нашої культури, які закладені нашим українським народом, – зауважив Володимир Москаленко.

Найцікавішою частиною навчально-практичного семінару стала презентація українських традиційних страв Житомирського Полісся працівниками будинків культури Коростенської МТГ. Зокрема, на столі красувалися голубці, вареники з різними начинками, пшонянки, котлети, узвар, ковбаски з пшоном, шкварки, різноманітна випічка, бабка, галик, печеня з м’ясом тощо. Господині демонстрували свої страви і ділилися процесом їх приготування з присутніми учасниками семінару.

Нематеріальна культурна спадщина – це питання ідентичності, самобутності українців. І навіть в такі «чорні» дні для нашої держави ми продовжуємо відтворювати, збирати, зберігати, передавати усі елементи нематеріальної культурної спадщини. Адже пам’ятаємо, немає культури – немає народу.