«Якби будівлі Коростеня могли говорити, щоб вони нам розказали?» – так починається перший випуск документальної стрічки творчої команди телеканалу «Коростень ТБ» Коростеньмедіа, що присвячена 1320-й річниці з дня заснування нашого міста. Програма «Старий Коростень» складається з трьох частин, першу з яких глядачі вже встигли побачити, а реліз двох подальших заплановано на 30 травня та 6 червня. Історична передача розповідає про міську історичну забудову, де особливу увагу закцентовано на спорудах, побудованих в період до Другої світової війни, деяких житлових будинках та будівлях, які, на жаль, до сьогодні не збереглися. Працювала над програмою команда: оператори Олександр Хоменко та Сергій Зобнін, монтажер Владислав Шкуринський, а авторкою передачі є тележурналістка Ольга Скосарєва, з котрою я поспілкувалася, аби дізнатися технічні тонкощі та цікаві деталі створення стрічки.
АВТОР
Анастасія КОПИШИНСЬКА
РУБРИКА
Актуально
ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ
29 травня 2025 р.
– Як з’явилася ідея знімати програму саме про старі будинки Коростеня?
– Коли я дізнаюсь якісь цікаві факти, мені завжди хочеться ними поділитись з якомога більшою кількістю людей. А дізнаюсь я їх ледь не щодня, тому що мій чоловік, Юрій Приходько – краєзнавець. І у вільний від роботи час він постійно шукає якусь інформацію про Коростень або найближчі населені пункти. Так, наприклад, в Інтернеті він знайшов випуск журналу «Киевская старина» за 1882 рік, в якому мандрівник, який проїздив через Коростень, написав свої враження про тоді ще містечко Іскорость. Він описав те, якою побачив сучасну вулицю Грушевського, яка в той час носила назву Петербурзький тракт. Це була поштова дорога на столицю того часу. Опис, м’яко кажучи, не комплементарний. Але ж як цікаво дізнатись, яким було рідне місто 100 і більше років тому!
Та на створення конкретно цієї передачі мене спонукало інше. Протягом останніх двох років Юрій брав у Публічній бібліотеці підшивки старих коростенських газет та оцифровував їх. Робив він це щойно мав вільний від роботи час, якого у нього, до речі, зовсім мало. Тим не менш, відсканував понад 40 тисяч сторінок. І коли він знаходив щось цікаве – ми разом зачитувались. З важливого – я знайшла спогад одного коростенця про голод у місті в 30-ті роки. У статті розповідається як згорів млин, а люди жадібно їли зерно. А от Юрія найбільше цікавила тема забудови. І, надивившись старих фотографій та дізнавшись цікавих фактів про будівництво у Коростені, я захотіла поділитись цим з містянами.
– Як обирали експертів для коментарів, і чому саме цих людей?
– Перший експерт саме Юрій Приходько, тому що він надихнув мене на створення цієї передачі. Він цікавиться цією темою та постійно її вивчає, черпаючи інформацію з усіх можливих джерел. В тому числі – і зі старих газет.
Другий спікер у передачі – Сергій Гераймович. Незмінний експерт з історичних та краєзнавчих питань у Коростені. А ще – автор книги «Ілюстрована історія вулиць та районів Коростеня», яка перегукується з темою передачі.
– Про які місця в Коростені розказували, та чому саме про них?
– Про вулицю Грушевського, Франка, Сосновського. А ще розповіли про особливості забудови мікрорайону Черемушки, про створення першої центральної площі Коростеня. Окремо говорили про певні історичні будівлі, наприклад, дитячу поліклініку, будинок засновника фарзаводу, будівлї поліції, музею тощо. А ще згадували будівлі, яких більше немає – старий вокзал, маєток Стефана Любовицького (знаходився в районі пам’ятника князю Малу). Розповіли про ті будівлі, про які краєзнавці мали інформацію та фотографії.
Окремо хочу відзначити, що про деякі житлові будинки ми також розказали. Наприклад, у третій частині буде розповідь про історію будівництва будинків на площі Молоді та на ближньому Ковельському. Думаю, що такі факти будуть цікаві жителям. Мені, наприклад, було цікаво дізнатись як будували мою «хрущовку» і на що жалілись її перші жителі.
– З чого почалася робота над програмою і як вона тривала?
– Робота почалась більше року тому. В робочий час писали інтерв’ю, у вільний досліджували будівлі міста, вивчали літературу, газетні матеріали, архівні матеріали, шукали фотографії.
До речі, за збережені історичні кадри хочу подякувати всім небайдужим коростенцям. А особливо – Олександру Бригасу, його знімків в передачі було використано найбільше. Їх мені надали краєзнавці, експерти передачі.
Уважні глядачі могли помітити цікаву фотографію дитячої поліклініки, вона була зроблена приблизно у 60-ті, а на фоні будівлі – новорічні гуляння. Цей рідкісний знімок надав мені керівник відділу телебачення Дмитро Стотланд.
– Яка була реакція глядачів на першу частину?
– Перша частина отримала позитивні відгуки. У коментарях люди дякують, знайомі і незнайомі цікавляться, коли буде продовження. Я рада, що людям це цікаво. Слоган передачі – «З любов’ю до Коростеня». Саме з таким почуттям я працювала над цим матеріалом і намагалась зробити його близьким до кожного глядача – згадати якомога більшу кількість будинків, прізвищ коростенців, які трудились на будівництві. Я думаю, що для нащадків буде приємно побачити зображення своїх батьків або інших родичів.
– Чи можете поділитися якимись фрагментами історій або тем, які будуть у наступних серіях?
– У другій частині Сергій Гераймович пояснить чому архітектура Коростеня не відображає всіх його історичних віх, а лише – радянський період. А у третій – Юрій Приходько поділиться цікавими фактами про зведення будинків попередніми поколіннями коростенців, яке почалось у післявоєнний період.
– Чи є будинок або історія, яка стала для вас особисто цікавою або такою, про яку важливо розповісти?
– Вони для мене всі цікаві і я сподіваюсь, що решті містян також. Єдине, на чому хотілося б наголосити – на важливості збереження історичного вигляду міста. Не псувати знакові будівлі Коростеня пластиком, пінопластом та іншим дешевим матеріалом.
